Признаюсь чесно — не сподівався. Чомусь я очікував, що буде щось таке забите і далеке від сучасного розуміння курорту. Думав, що знову будемо кататись по нечищених трасах, з, стирчащими з під снігу, залишками кущів. Тим більше, сам факт того, що це мала бути корпоративка, психологічно настроювало на зменшення самого процесу катання в сторону побухати. А факт того, що все більше і більше людей просилось, щоб я їх навчив кататись означав, що для мене катання сьогодні не буде взагалі.  

План був простий. Є чотири машини. Виїжджаємо з-під офісу година шоста і далі рухаємось в сторону Орявчика, з розрахунком бути там за дві з половиною години. Їжі, м'яса і того, чого завжди буває мало, закупились завчасно. Хотіли брати кальян, але не вийшло… на жаль. 

Доречі. На виїзді зі Стрия, під мостом троє з чотирьох машин умудрились попастись на той самий пост ДАІ. А головне за те саме порушення.
 

Я здивований чому ми туди раніше не їздили. Дорога достатньо таки проста. Недалеко. Якщо подивитись з іншої сторони, то навіть є пряма маршрутка зі Львова. Проживання на місці за адекватною ціною. Прокат також не золотий. Правда, ціна на підйоми чуток доганяє Буковель. Зате харчування потішило. За таку ціну, як там не в кожному кафе Львова можна посидіти. 

Житло ми взяли за 15 км від курорту. За ціну толком не знаю, але думаю, що це дорожче того, що ми зазвичай беремо. Тішить, що частину витрат покрила фірма. Чуток не сподобався заїзд. Думаю достатньо було  одного доброго снігу і точно б там залишились ще на одну ніч.

Прокат брали також там. Як на мене це був не найкращий вибір. Постійно є страх, що будуть якісь проблеми зі спорядженням. Відповідно, щоб замінити або поправити його, прийдеться вертатись назад. Ми, налякані невідомими цінами, схилились до варіанту взяти зразу в господарів.

Перша ніч пройшла досить таки весело. Після приїзду нас вже чекала вечеря. Як на мене, смачна. Ще раз переконався, що люди забувають після приїзду, що вони замовляли :)  

Ті, хто закінчив їсти раніше, пішли розігрівати мангал на шашлик. З погодою нам пощастило як ніколи. Було навіть враження, що на Плаї замість снігу прийдеться кататись по траві. Своєрідний карпатський спокій і вогонь добавили свого колориту. До того діла вже почав підтягуватись народ. Потім в рух пішло пиво, за ним по колу пустили коньяк. А дальше вже шалик прийшлось запивати вином. В кінці-кінців Свєта перевернула мене стіл з останнім шашликом :)

В мені твердо засіла думка, що якщо купляти м'ясо в супермаркеті вже мариноване, то воно обов'язково має бути підпорчене. Стосовно м'яса яке було в нас єдина моя претензія була до його розміру. Він був приблизно еквівалентний моєму кулаку. Довелось його різати на два, в іншому випадку він б точно не прожарився як треба.

Що сказати, засиділись до 2 ночі. Ні, спати пішли не тому, що рано вставати, просто останнє вино закінчилось. 

Перше враження від самого курорту було позитивне —  культурна стоянка, підйомники близько. Каса, ресторанчик, прокат і туалет все в купці. Ціни в кафе на горі потішили. Хочеться, щоб ця тенденція збереглась і надалі. Траси чисті і відратрачені. Людей не багато. Після останньої поїздки на Буковель, це здавалась даром. 

Одночасно працювали один бугельний підйомник і два кріселка. Абонемент був у вигляді карточки з штрих-кодом. Приходилось кожен раз знімати рукавиці і витягувати його з кишені. В результаті, до середини дня, він був дуже погнутий. 

Трас мало. Для людей, які катаються довший час, тут було б скучно. Для нас, “полунубів”, в самий раз. Особливо потішила основна траса. Думаю, вона ширша ніж довша. Чудово підходить для людей, які надають перевагу не швидкому спуску, а… чуток повиляти. 

Є чуток складніші траси. Ще не можу позбутись страху розганятись на прямих ногах. Але наступного року обіцяю виправитись :)

Кругом багато інструкторів. Як на мене, аж забагато як на такий маленький район. Всі в точно таких самих комбінезонах, як на Буковелі. Хтось з наших пробував їх наймати, але ніяких коментарів на цю тему я від них не отримав. 

Можу похвалитись, що цього року на лижі поставив 3х людей. Юрка також молодець. Страху взагалі не має. Вже через 2 години пішов зі мною на нормальну трасу, де доречні чуть не вбився… два рази. Поки я зупинився, щоб спакувати в рюкзак фотоапарат, він поїхав вперед. Не думаю, що людина, яка вперше стала на лижі може далеко втікти. Доганяю, дивлюсь курява. Думаю все, нема людини, вже, навіть, думав до кого то дзвонити щоб його вниз спустити. Під'їжджаю по ближче, а він навіть не вдарився. Судячи з розмови він просто влетів в цілину і зашпортався об мокрий сніг. Якщо ще сюди добавити його швидкість, то наслідки стають очевидними.

Для себе вже визначився, що в 2012 на Плай поїду. Але навряд чи довше ніж на день. Тут досить таки скучні траси. Тим більше в мене в планах спробувати Драгобрат.

Більше фоток тут