Після весілля нема нічого кращого ніж забити на всіх, і втекти чим подальше. Моя давня мрія піти в гори без якось попереднього плану. Взяти собою тільки карту, гроші і продуктів на декілька днів. А в нинішній нашій ситуації, коли в нашій появилась собака дуже хотілось провести бойове хрещення.







Взагалі відпочинок без попереднього плану має багато підводних каменів. Є дуже велика спокуса забити на все і простости тиждень за телевізором. Але якщо всетаки вийшло себе пересилити і вибратись за місто то це важко з чимось порівняти. Ти не хвилюєшся про час. Не спішиш на поїзд. Не переймаєшся, що ви не піднялись на гору, а вирішили просто її обійти по траверсу. Не треба думати, що щось йде не так.



Почали маршрут з Пилипця. Кінцевого пункту ми ще не мали. Присутність собаки вносили свої корективи в засоби пересування. Наприклад щоб їхати в купе, нам би прийшлось викупити його повністю. В пласкарт чи загальні вагони нам не можна взагалі.

Заночували біля водоспаду Шипіт і на ранок рушили в Гимбу. Взагалі ми на неї не планували виходити, просто повернули запізно. Скажемо так — зробили просто додаткове коло. Джаз дуже важко засипав на відкритій місцевості. Але потім, коли сон був сильніший за нього він здався. Звісно в ночі спав в палатці.



Важко було будувати маршрут на день. Ми ще не знали скільки собака може пройти в 3 місяці по горам. не зважаючи на хмари на дворі достатньо жарко. В такому віці йього треба годувати 4 рази на день. Плюс до того як і мала дитина він спить в день. Якщо звести до купи то наша швидкість впала в рази 3. Були місце де треба було його переносити, оскільки він боявся переходити навіть дуже малі потічки.



Заночували на поляні на північ від Великого Верху. Ніч нас потішила вітром з дощем. Заодно перевірили наш Зефірчик. Палатка чудово перенесла все, незважаючи що ми загубили один кілок. А зранку виявили, що ми в хмарці.



Видимість час від часу була не більше 20 метрів. А ми планували вернутись і піти на Воловецьний перевал. Доречі в той день ми прорахували, що самий оптимальний маршрут для нас буде прогулятись пішки до Лавочного, а там сісти на електричку до Львова.



На хребті видимість впала ще більше. Ми мали тільки напрям і знали приблизне своє місце знаходження. Ну і як результат повернули зашвидко в право. Можна було вернутись, але цікавість, що в низу була більшою.



В собаки як завжди режим: погуляли, поїли, поспали. Доречі варто не забувати пропонувати йому воду кожних пів години. Вийшли ми на горку, яка знаходить між Пилипцем і Подобовцем. Джаз промок чуток, тому вирішили зняти кімнату і заночувати в комфорті. Ціни на літній сезон 80грн. З собакою не зразу хотіли пускати. Але після хвелини роздумів наважились.



Зранку вирішили знов поміняти маршрут. В собаки знашли кліща, плюс він чуток простив тому вишілиши їхати додому. Добрались попуткою до Воловця, там сіли на електричку до Стрия, а звітам маршруткою до Львова.



Взагалі Джаз переніс поїздку дуже добре. Якщо не рахувати, що ми його в перший день чуток завелике навантаження дали йому. 3 дня на свободі, ніяких поводків, ніхто його не кличе… рослабон. Завжди йшов за на ми. Коли хтось відставав то він сідав і починав підскалювати, так що ми завжди знали хто де є. Палатка в перший день була сприйнята як дім, тобто він там не гадив і засипав швидко біля нас.


Решта фотографій тут