Перша реакція друзів, коли я розповідаю про експерименти з м'ясом “та воно ж смердить на всю хату”. М'ясо не може смердіти через те, що воно не псується. А не псується воно тому, що ми його засолили і покрили гострими спеціями. І жодна себе поважаюча муха не сяде, і тим більше не подумає щоб відкласти яйця в солене середовище. Народ, включайте логіку.
Може я чогось не розумію? Звісно, буває, що не виходить. Діло не в тому. Просто сама проблема того, що багатьом це подобається. Звісно це можна віднести до кількості випитого алкоголю або навіть на банальну ввічливість. Але якщо шашлик краще використовувати як амортизатор це страшно. І взагалі недавно попався такий солений, що ним можна огірки натирати. Мені здається частина людей не розуміє самої технології приготування. А це як на мене основа.
Ви навіть не представляєте наскільки неадекватною треба бути людиною, щоб писати голодним на цю тему. Ця година проведена в пошуках потрібних матеріалів і фотографій — прямий шлях до язви. Та навіть самі спогади про соковите м'ясо заганяють в довгий транс. Шашлик — це не просто ще одна страва з м'яса, це вже традиція. Доречі, про традиції: в нас прийнято, що на природі готують чоловіки. Історія виникнення тягнеться десь зі сходу. Важко сказати хто придумав його першим. Якщо уявити, то це і є та сама перша страва, яку навчились готувати наші предки після отримання вогню. З часом мінялись тільки способи його приготовляння.