Велосипед і імпотенція

Темою зацікавився не від власної проблеми 🙂 Десь тиждень назад на дворі стояла чудова погода. Ми вирішили зробити коло в межах Львова і подихати свіжими вихлопними газами.
Зранку коли спускались з велосипедами по сходах нашого будинку вниз за нами спускався сусід. Звісно був дуже не задоволений, оскільки ми велосипедами загородили частину дороги. В результаті вийшов маленький монолог: “Ех придумав для вас Садовий. Велосипед спричиняє імпотенцію! А в жінок сексуальні відчуття… І це вам доречі каже заслужений тренер СССР”. Якось це нас і не дуже налякало, але все таки захотілось розібратись що і до чого.

Так що тепер ви маєте чудово нагоду скинути цю статтю другу-велосипедисту і назвати його потенційним імпотентом 🙂

Почалась вся шуміха з того (теоретично), що урологи почали помічати, що серед їх пациєнтів багато велосипедистів. Деякі з них звісно вирішили глибше вивчити цю проблему. Один з таких людей Ірвін Гостейн. Також, як на мене, в цій справі помітно відзначився Бостонський університет. В основному дослідження базувалось на опитуванні, більше адекватні — на вимірюванні тиску на тканину. Результати, як можна помітити, дуже різні.

Перші признаки проблем виражаються в онімінні та можливо в легкій болі в районі паху. Такі признаки проявляються після тривалого перебування на велосипеді.

Оказалось, спортивні, тонкі сидіння давлять на судини, цим самим зменшують кровообіг в цій частині тіла. Саме цікаве, що проблема проявляється десь в 7% велосипедистів і тільки якщо ті проводять на педалях як мінімум 4 години в день напротязі значного періоду. Як на мене, сидіння дома на дивані значно більше давить і перекриває кровообіг.
Доречі, я так і не зрозумів, хто був контрольною групою. Тому що, якщо вірити одній статті то порівнювали їх з плавцями, а в них, якщо порівняти із звичайною людиною, набагато краща потенція. Таке воно плавання. Доречі, велосипед позитивно впливає на серцево-судинну систему, що не може не скластись позитивно і на потепцію.
А головне, по китайцям, в яких значна частина людей крутить педалі щодня, не видно жодний проблем з потенцією.

Асоціація велосипедистів зразу ж відреагувала і сказала, що між ними імпотентів нема 🙂 Це нагадало анекдот про виробника презервативів, який замовив дослідження самого поширеного розміру в певній країні. Для об’єктивності дослідження замовили зразу у двох компаній. Коли прийшов час здавати звіт про зроблену роботу перша компанія пред’явила результати з досить таки солідними розмірами. Друга компанія спізнювалась і аж через два місяці, також, представила свої результати. Ну, звісно, директор фірми замовника був не задоволений і викликав до себе представників другої фірми. Почали вимагати пояснення, чому вони запізнились, та ще результати їх досліджень сильно відрізняються. На що представники відповіли, що вони не проводили опитування чоловіків, як це робила перша фірма, а вирішили вимірювати самі 🙂

Звісно цю тему підхопили виробники велосипедних сидінь. Оскільки вони ж і були спонсорами досліджень то можна припустити, що цифри є чуток завишенні. Але в результаті вони випустили новий ряд моделей сидінь, які, якоби, вирішують цю проблему. Основною особливістю нових сидіння є ямка, або щось на неї подібне. Другий, не менш важливий фактор — ширина сидіння. Грубо кажучи, сидіння має впиратись тільки в тазову кістку.
Моя ж порада, просто сісти на своє сідло і прислухатись де і що тисне. Можна попробувати сідло друга чи в магазині. І таким чином вибрати саме те яке буде вам саме зручне.

Чесно? Якось це все попахує комерцією і фейком, але на всяк випадок я сидіння поправив 🙂