Сплавляємося два дня. Перший день на катамаранах, другий день на рафті. Про маршрут не знаю, але хлопці мене ще не підводили і щось цікаве неодмінно буде. Живемо в палатках на подвір’ї.

Якщо у вас будуть додаткові питання то самим кращим способом задати їх є коментар на сайті. По перше більшість питань задаються по декілька раз і не приємно кожен раз відповідати то саме. По друге це розвантажує мене і менше відволікає на роботі. Другим способом зв’язку є skype і за ним телефон.
Стартувати будемо в 27 квітня о 09:40 з перехрестя вулиць Стрийська і Наукова. Спізнюватись погано.

Заявка подається в коментарях на кожного учасника в наступному форматі:
Ім’я: …… ………..
телефон: +38…………..
не маю / маю свою палатку і спальник
готовий приютити в свою палатку … людей
skype: ………

Телефон можна посилати в приват.

Заявка вважається підтверженою, якщо є завдаток в 300 грн (50% від ціни)

В ціну входить:
— транспорт Львів — Верховина — Львів
— прокат катамаранів і рафтів (2 дня)
— харчування (2 сніданки і 2 обіди) в столові
— шашлик (вечеря в суботу)
— робота інструкторів
— оплата за стоянки палаток в дворі
— водовіштовхуючий костюм (бризговик)
— весла і наганяй від інструкторів
— транспорт супроводу

Додатково можна взяти (повідомляйте завчасно):
— прокат палатки, спальника, каремата
— прокат гідрокостюм

Контакти (по пріоритету):
на сайті: коментарі, внутрішня почта
skype: dieseldraft
тел: +38097555XY88 (в крайньому випадку)

FAQ:
Q: Це ціна остаточна?
A: На 95% так. Ціна розрахована на 25 людей. Бувають випадки коли ціна помінялась не з нашої вини, наприклад в останій день відмовилась людина. Звісно завдаток покриває частину, а іншу частину приходить розбивати на всіх….і на організаторів тоже. Якщо ціна міняється кардинально, то ми даємо можливість відмовитись і забрати завдаток. Але за весь час це було тільки один раз.

Q: Всі речі будуть перевозитись прямо на катамарані?
A: Ні. Буде табір. Нас буде забирати машина і відвозити на річку і назад

Q: Там обов’язково вміти плавати?
A: Ні. Жилети є обов’язковими для всіх.

Q: Що треба мати з собою?
A: Палатку, спальник, каремат. Якщо їх нема то можна взяти на прокат. Мати з собою також одежу в яку можна перегнутись щоб висохнути. Додаткове взуття, яке не шкода мочити. Рукавиці, щоб не натерти руки.

Q: Наскільки холодно буде?
A: Це гірська річка, квітень. Чуток холодно є. Але в ідеалі, якщо всі будуть правильно працювати веслами ніхто не намочиться. Ми по коліна стояли в воді коли тримали катамарани — це було навіть дуже терпимо. Можу демонстративно скупатись.

Q: Куди відносити завдаток?
A: В робочий час (12:00 — 20:00) офіс СофтСерва на привокзальній або офіс Інтеліаса Зелена 155. В неробочий час можна зустрітись на Стриська-Наукова. Скинути на карточку не вийде.

Q: Можна доїхати своїм транспортом?
A: Можна, повідомляйте відразу. Незабувайте що ціна за траспорт, а це приблизно 3000, розбивається на всіх, хто в ньому їде.

Q: Можна поїхати на 1 день?
A: Можна, але тоді вам прийдеться думати про транспорт туди/назад самому. Насправді такий сценарій є небажаним як для нас, так і для вас. Нажаль вас прийдеться включити в деякі спільні витрати.

Q: Можна поселитись не в палатці, а в доміку?
A: Можна, звісно за додаткову ціну. Цін незнаю, так як до цього часу ніхто не цікавився, але можна

Список зареєстрованих(місця 26+8 з 34, завдаток 26):
Герич Олег (є завдаток)
Юля Савицька (є завдаток)
Олежко (є завдаток)
Зоряна (є завдаток)
Шаповал Ірина (Рівне)
Ярошенко Олна (є завдаток)
Діма Кучер (є завдаток)
Тарас Васильович
Конц Микола
Зореслав Слободян (є завдаток)
Міша Філипчук (є завдаток)
Сергій Зомчак (є завдаток)
Сонях (є завдаток)
Соля (є завдаток)
Наталя Лебіщак (є завдаток)
Коля Ращинський (є завдаток)
група №2 (є завдаток)
Зверніть увагу, що місце важається зайнятим тільки в тому випадку якщо є завдаток. Нажаль нас підводили і відмовлялись в останій момент. Це означає, що якщо ліміт 25, а вже зареєстровано 30 можна продовжувати реєструватись. Такого, щоб в нас не було місць в нас ще не було, завжди є погана людина, яка відмовиться в останій момент.

Буду вдячний за розповсюдження анонсу серед друзів 

Запись Рафтинг на Черемоші з Недома впервые появилась Недома.

Прокантовавшись два или три часа в поезде сошли в славном Ивано-Франковске после чего отправились до пункта назначения.

Где для нас уже готовили вкусный завтрак, надували катамаран и просто радушно встречали организаторы сплава.

Хорошо подкрепившись и взяв в руки весла мы тронулись в наш маленький круиз.

Спустившись немного вниз по реке, поднялись к подножию водопада, которых на нашем пути было множество, вместе с пещерами, в которых по легендам жили когда то монахи-отшельники. Как бы там не было, комплекс выглядел довольно необычно, и если в пещерах действительно кто то когда то жил, то вкусной родниковой водой был обеспечен.

Осмотрев красоты первой на нашем пути достопримечательности продолжили наш путь к стоянке, где отведали вкусной яишницы, приготовленной на костре, отдохнули, отоспались, а кто то даже искупался.

Не смотря на послеобеденную лень, пришлось опять взять в руки весла и плыть, наблюдая за портившейся на глазах погодой. Еще пару минут назад солнечное небо покрылось тучами, а ветер дул прямо на нас, отчего грести приходилось уже всем вместе и в полную силу. К счастью причалили к какому-то хозяйскому дому, где радушный хозяин пустил всю нашу братию укрытся от грозы к себе в сарай, где мы весело пережидали буйство стихии наблюдая за ним сквозь щели, играя в показуху и искренне радуясь что мы сейчас не в воде.
К счастью гроза прошла быстро, и мы снова двинулись в путь, теперь уже ища пристанище на ночлег. Чесно сказать в тот момент, будучи в промокших штанах было только одно желание — побыстрее добратся до стоянки, отдохнуть от гребли и переодется. Хоть как бы легко не казалось плыть по течению, с непривычки работа веслами уже давала о себе знать, так что как тренировка для мышц очень даже хорошая и следует быть готовым к том что под конец дня, могут заболеть руки и последующие пару дней чепятать по клавиатуре будет не так уж легко.
Зато прибыв на место для ночлега, переодевшись и разложив палатки мы были полностью вознаграждены за все усилия горячей ухой, шашлыком, печеной кукурузой, десертами из фруктов и посиделками дружной компанией у костра.

А утром нас ждала корида с местными обитателями, на чьем пути мы имели неосторожность разложить свой табор.

И снова в путь, к наверно одному из прекраснейших мест которое только можно себе представить. Водопад «Девичьи слезы»

К сожалению тяжело передать китовым обьективом красоту созданую природой, к которой к счатью еще не коснулась рука человека. Можно долго и красиво описывать, но мой совет — просто это хотя бы раз увидеть.
После водопада нам «повезло» еще раз попасть в грозу, но на этот раз уже пережидая ее под тентом на воде, дрейфуя по течению, в полной растерянности куда нас несет.

После грозы, в которую мы не проплыли место стоянки и посетили Раквецкую крепость, построенную в 17 столетии, и дожившую до нашего времени уже как одна башня, не смотря на то что раньше єто был оборонительный комплекс.

На этом наш круиз водами Днестра закончился. Осталось только поблагодарить организаторов и всех за приятную компанию, и сфоткавшись на память отправится домой.
Вот собственно фото наших учасников в полном масштабе:
picasaweb.google.com/103470146445794475744/UftlJL?authuser=0&feat=directlink
picasaweb.google.com/117648155661653011867/Pedaling?authkey=Gv1sRgCJO_h53w6Z2CWg

Запись Звіт сплаву по Дністру впервые появилась Недома.

Питання організації якраз вирішується. Група з якою ми ходили минулого року зараз місць не має. Є ще один варіант, але там чуток ціни не ті. Але думаю, що це в любому випадку не буде проблемою.

Але якщо ви здаєте в прокат спорядження або хоча б знаєте хороші місця — пишіть, буду дуже вдячний.

Якщо є бажання приєднатись — пишіть також. Якщо буде сформована група то ціна має бути нижчою в любому випадку.

Інформація: Поїдемо або на сплав (2 дня) або на рафтінг (1 день)

Час: сплав 2-3 червня, рафтінг 3 червня або 9-10 липня, рафтінг 10 липня

Ціна: сплав в районі 350грн або рафтінг 150 грн. Ціна дуже сильно залежить від кількості людей

Обновленно 29.06.2011

Я надаю перевагу рафтінгу на 3тє. Зараз є приблизно 5 людей. Одна фірма має 9 місць. Ціна в них буде 240 грн без трансферу. Я покіщо шукаю альтернативи.

Обновленно 30.06.2011

Сьогодні Zippo правельно підказав, що саме краще на рафтінг ходити весно. В мене була надія що дощова погода чуток покращила ситуацію, але якщо чено задумався. Зараз є вже приблизно 5 бажаючих.

Обновленно 30.06.2011 19:36

Написав лист ще одній конторі. Дуже багато суперечливих думок нарахунок стану річок. Насторожило, що в цьому районі планується дощ. Це добре з точки зору річки і погано з точки зору комфорту.

Обновленно 01.07.2011

Від рафтінгу відмовляємся. Води маловато. Цілимся на сплав. Ціна залежить від кількості, так що кличте друзів

Обновленно 12.07.2011

І так, остаточна інформація:

Прокат катамарана 500грн за 7 місць в день (8мий інструктор)

Транспорт до річки блисько 1800 грн з мікроавтобуса автобуса

Прокат палатки і спальника кому треба 25грн

Харчування 65 грн з людини в день (з минулого разу памятаю що годують сильно)

І білет на поїзд туди і назад вийде десь 50грн

((500 * 2) / 7) + (1800 / 18) + (65*2) + 50 = 422 грн

розрахунок якщо повністю загружений катамаран і мікроавтобус.

Тепер дивіться, якщо катамаран заповнений не на повну то сума зростає, так як оренда береться за весь катамаран. Ціна може піднятись, але не думаю що більше ніж на 50 грн

Поїхати можна на Дністер або на Збруч. Дністер порівняно збручом більш пасивний.

Є можливість їхати цих вихідних, але треба дати завдаток. Тому було б дуже добре щоб до вечора всі оприділились.

Їдуть:

DieselDraft

Invy

mirror_84

Stan

Юля

Микола

Запись Збираємось на сплав впервые появилась Недома.

Це все діло припало на 31 липня 2010 року. Якщо чесно то я навіть найменшого уявлення не мав, що нам там може пригодитись. Базовими звісно були спальник, каремат і намет. Як-не-як, але без цих речей спати буде чуток некомфортно. Звісно була спакована аптечка (це в нас правило). З одежі взяли собою фліски, тонкі куртки, дощовики, запасні носки і штани. Ми намагались максимально приготуватись до того, що можемо впасти і сильно промокнути. Дуже добре, що не забули вхопити запасне взуття, це напевно мене мій гіркий стаж походу в Горгани навчив :).

Наша перша ціль — Тернопіль. Там нас мав забрати орендований автобус, підібрати подорозі катамарани і доставити до точки відправлення.
Як завжди, не порушуючи традиції, ми збирались в ніч перед від’їздом. Закінчили цю акцію десь в третій ранку. А вставати нам треба було в шостій, якщо не помиляюсь. І так було ясно, що за три години сильно не виспишся, а шанс проспати зростає в декілька разів. Тому було вирішено, що Invy лягає спати і через три години я її буджу і ми виходимо, а вже потім я відісплюсь в дорозі. Але як завжди, познайомились з іншими учасниками, розговорились і в результаті сон пройшов.

Катамарани надули на диво швидко. Пішло приблизно півтора години. Приємно було те, що роботою були зайняті всі. Я навіть відхопив маленьке завдання — знайти воду. Чесно? На перший погляд воно показалось мені дуже легким. Ну принципі… якщо навіть дуже подумати і прикинути всі можливі варіанти, що може бути складного знайти воду в селі, де як мінімум в кожного другого на подвір’ї є криниця. Люди не можуть жити без води, тому звідси випливає, що де живуть люди там обов’язково має бути вода. Ось пройшов я так десь п’ять хат, просив людей підказати де можна набрати. А виявилось, що Дністер, який тече за 50 метрів від домів забруднює воду. Вся вода з криниць не придатна до питання людині, її переважно використовують, як технічну. А питною водою ділитись, як виявилось не всі спішили. Напевно її привозять. По дорозі зустрів байдарочників, які також розпаковувались і готовились плисти. На питання про воду сказали, що криниці не знають тут, всю воду привезли з собою. Напевно їх вже життя навчило :). Ну що сказати, води нема, а вертатись з нічим було б дуже стидно.
Ну і вже на сам кінець, на повороті, під деревом дід сидів. Вуса, легка щетина, все як то кажеться при ньому. Я підійшов, привітався, спитав чи не підкаже де тут можна води набрати, чи, може, криниця десь рядом є. Далі п’яти секундна пауза. Я вже навіть хотів подякувати і попрощатись, але в той самий час він подав руку і попросив підняти. Я пішов за ним у двір будинку. Виявилось в нього є своя свердловина, не пам’ятаю точно, здається вісімдесят метрів в глибину (з слів господаря). Ця розповідь точно б попала в збірник казок, якщо б дід не запитав чи є чим горло змочити :).

Через деякий час був готовий сніданок. Я вже не пам’ятаю, що ми їли, але то, що це було смачно точно не забуду.
Не дали нормально їжі влягтись, як прозвучала команда завантажуватись. Через п’ять хвилин обоє катамаранів були на воді. Мене здивувало те, що вони вантажились вже на воді, але якщо подумати, то це логічно, в противному випадку їх було б дуже важко спустити. Мені Андрій сказав сідати спереду, але ми поплутали і всі всілись задом наперед. На нас подивись так ніби це не вперше в них така практика, ну і попросили повернутись. Ось так я і опинився ззаді.
Берег дуже слизький. Нема за що схопитись чи спертись, навіть чуток страшно. Двоє, в тому числі і Invy, умудрилась скупатись, коли залазили на катамаран.

Перша наша зупинка, вже на катамаранах, для огляду водоспадів. Ну що сказати, спочатку було цікаво. Потім знов водоспад, потім ще один. І далі просто ти перестаєш їх так сприймати. Напевне, я просто не цінитель
З погодою нам сильно пощастило: сонечко, легенький вітерець. А головне тихо. Ніколи не думав, що буду так любити природню тишину.

На фотографії нажаль чуток погано видно. Бачите? Зверху водоспад зробив собі дирку. Зразу отримуєш враження про силу, яку має вода.

Я дуже задоволений, що взяв з собою фотоапарат. Дуже красива природа.

А сміття мене чомусь не здивувало.

Сама долина біля водоспаду вкрита багатьма струмками, більшість з них просто нереально перейти не промочивши ноги.

Як шкода, що перший день, коли ми були на катамарані я заховав фотоапарат. Річ дорога і не дуже хотілось її намочити. Як потім показала практика першого дня, якщо сумку закріпити, то можна майже не боятись. Але все ж таки було багато моментів, які хотілось сфотографувати, але в той час фотоапарат знаходився в рюкзаку.

Я не відчував на вечір ніякої втоми. Голод також весь час перебивався всякими “ніштяками”. Доречі, за це організаторам особлива подяка. Діло в тому що цукерок, всяких там горішків, апельсини, навіть диня поїдалась прямо находу. Та і взагалі сплав більше походив на матрасників, чим на якусь активність. Якщо чесно, не жаліюсь, розслабився до неможу.

На ранок нас знов відкормили, як гусок перед смертю. Після такого народ спаковував речі досить таки в’яло. Навіть підганяння старших не сильно помагало.

Ось так виглядало місце нашої стоянки. Доречі, дров тут дуже мало виявилось.

Раніше ніколи не розумів фотографів.

Ще одна наша зупинка. Тут нас чекало болото по саму гордість, а далі водоспад (напевне, щоб від нього відмитись) і ось такий чудовий обрив. Вид звідти надзвичайний.

Мені чомусь здалось, що спускались ми довше ніж піднімались.

Я вже говорив, що уявлення не мав що треба з собою брати і які вагові обмеження для катамарана. Оказалось, що ще одного слоніка впихнути можна
Доречі десь в цей момент біля нас проплив об’єкт з пасажирами на борту. Це було щось подібне на пліт, зроблений з бутилок, камер, кульків і всякого мусору.

І ось наша передостання зупинка перед закінченням поїздки. Двадцять хвилин по кропиві і будяках. Дальше переправа через річку і на місці, біля дуже старого млина.
Якщо чесно я навіть не знаю, як люди знаходять такі місця. На вигляд це був будинок, який стояв прямо на березі річки. Зразу навіть в очі не кинулось, що там щось не так.

З іншої сторони будинку знаходилось колесо млина. На перший погляд йому років десь так вісімдесят. Все дуже прогнило, навіть було враження, що ти доторкнешся і він розвалиться.

А ось ця сама річка, яку нам прийшлось переходити. По глубині вона мені було по пояс. Invy чуток вище

На задньому фоні видно гору. Саме незвичне в ній то що вона червона. Хтось пам’ятає як вона називається?

Капітан корабля попав в кадр, ну не міг не викласти.

Напевне, тут починається самий останній епізод подорожі. Але ми його запам’ятали сильно не через те. Коли ми тільки прибували до берега ми запитали провідника чи треба взуватись, яка там земля і чи можна просто піти босим. Він сказав що так, і що також піде босим. Далі нас чекав півгодинний підйом босими по гострій скельній породі. Вже думав, що ми відстали і заблукали, але в той самий момент почули голос Андрія зверху. Він питав, чи ми хочемо побачити водоспад. Як оказалось в нас вибору не було Щоб пройти далі треба було пройти прямо під ним.

Зверніть увагу на пещеру, що знаходяться на фотографії під водоспадом. В цих печерах жив колись монах-самітник.

Дуже красивий водоспад. З висоти чуток страшно дивитись вниз, але все одно це красиво.

Вид з гори на «Інь і Янь». Хлопці розказують, що він мав більш подібну форму, але після останніх подій один з островів чуток підмило.

Ми на всі сто процентів можемо сказати, що сплавом ми задоволені. Ми ще додому не доїхали, а вже було бажання повторити. Але на цей раз хочеться чогось більш активного.

P.S. Забув викласти карту маршруту

Запись Сплав по Дністру впервые появилась Недома.