Стратегія це наше все. Тут варто правильно оцінити свої можливості і сили собаки, а то довийобуєтесь, як я і поїдете додому з нічим (с) Спогади з Весняного кубку 2015р.

Я після цього випадку завжди роблю наступним чином. Оскільки в нас є три спроби то за першим я розігріваю собаку і придивляюсь до вітру. Далеко не кидаю, метрів на 30. Головне щоб собака зловила. Тим самим я гарантую собі друге або третє місце.
Другий кидок ми вже йдемо на результат. Кидаємо далеко, але з гарантією успіху. В моєму випадку це 40 метрів.
Третя спроба це вже максимум на що я здатний. Оскільки в мене є закріплений результат то я не боюсь його втратити і можу вижати максимум.

В дальності є два ключових фактори. Перший це довіра вашої собаки. Другий це ваші руки. Чим дальше пробіжить напарник — тим дальше ви зможете кинути.

Дальність собаки залежить в основному від довіри до вас. Йому прийдеться бігти деякий час і вірити в те, що ви кинете диск. Для цього не варто його лишній раз обманювати. Щоб збільшити відстань вам достатньо просто кожен раз коли собака побігла в перед робити кидок чуток дальше. Саме краще робити це після команди “обійди”.

Посил собаки це окрема наука. Я вже говорив про це в попередній статті. Варто згадати, що диск летить швидше ніж біжить собака. Тому треба знайти свою відстань і час коли варто кидати.

Свою власну дальність можна збільшити тільки практикою і правильно технікою. Вам пригодиться друг, який буде не проти покидати з вами диск. Станьте навпроти один одного і почніть розкидуватись. Коли у вас появиться стабільність то починайте збільшувати відстань. Це варто робити поступово і тільки, якщо результат закріплений.

Розумієте чому варто це робити в двох? Ви тоді починаєте більше старатись. Вам буде незручно ганяти людину, якщо ви промажете.

Ще один важливий момент, який вже говорив, але повторю знов. Завжди обирайте ціль. Це може бути травинка, тінь, ланшафна відмінність. Будь що, що дозволить вас закріпити поглядом об нього. І при кидку дивитись на ціль.

Спокійний рівномірний вітер наш друг. В ідеальному випадку він має дути нам в спину. Тоді ми можемо задерти диск чуток вище і вітер допоможе пролетіти більшу відстань. Але варто згадати, що в такому випадку диск буде швидше втрачати висоту.
Я вже казав, що диск я завжди подаю з правої сторони під дугою. Так набагато простіше боротись з боковим вітром. А ще це задає стабільність в польоті.

Хочу коротко згадати про фізичний стан собаки. Пробігти 400 метрів, зловити диск і це з малими передишками. Як ви розумієте це не кожній собаці під силу. Тому на тренування треба робити сесії по 3 кидка, а потім перерву. Собака привчиться до такого ритму. Добре також помагає розробляти витривалість біг за велосипедом і канікрос. І не варто годувати собаку зразу перед виступом.

Доречі наш поганий результат минулої весни був саме через те, що собака під вечір вже втомилась і не змогла добігти до диску. Це була дуже велика моя помилка.

Кілька слів про диск. Я люблю в цій дисципліні важкі диски. Вони більш стабільні і довше зберігають енергію. В погану погоду я люблю брати диски з серії Сонік. Вони малого діаметру і не так піддаються впливу вітру. В любому випадку обирайте той, якій вам зручний.

І порада на останок — протирайте диск перед кидком інакше є великий шан, що він у вас зіскочить.

Запись Дог-Фрізбі: кидки на дальність впервые появилась Недома.

По правилах в нас є півтори хвилини. За цей час ми маємо зробити максимальну кількість своїх кидків, з який зарахується тільки 5 кращих. То для чого спішити? Ну дивіться, півтора хвилини це 90 секунд. Це по 18 секунд на кидок. Попробуйте зараз порахувати до 18. Багато? давайте ще докинемо 2 кидка в нашу формулу для надійності. Отримуємо 13 секунд. А тепер, ще візьмемо до уваги, що після останього кидка нам не важливо чи собака швидко принесе диск. Навіть якщо б в нас була хвилина, то всерівно того часу достатньо.
Я веду до того, що більшість помилок робиться коли ви спішите. Для чого робити 10 кидків, якщо вони будуть всі в різні сторони?
Я доречі між кидками встигаю навіть диск витирати.

Перед тим, як приступати до дисципліни продумайте все. Який смисл гнатись за самими багатими квадратами і при цьому ризикувати. Подумайте, що будуть робити ваші конкуренти. Часто є смисл понизити планку і виконати всі кидки. Пробуйте кидати на лінії останнього і перед останнього квадрату.
Подивіться на вітер. Вам треба вирішити, будете ви кидати прямо чи по дузі. Доречі, я вже казав, що диск по дузі легше ловити. Подумайте на тему диску.

За центр треба боротись. Тут навіть нема з чим спорити. Це бонус,який ми отримуємо не прикладаючи багато зусиль. Розповім маленький фокус. Якщо у вас диск тягне в сторону то не намагайтесь виправитись, просто зробить потрібну кількість кроків в протилежну сторону. Це дасть можливість кидати і при цьому не “збивати руку”.

Золоте правило дог-фрізбі: завжди дивіться в точку куди будете кидати. По перше це підкаже собаці куди бігти. По друге ми вірно оцінимо відстань і силу.

Якщо ви хочете допомогти собаці — намагайтесь диски підвішувати над потрібним квадратом. Для цього його треба максимально закрутити. А кидати треба з такою силою, щоб він якраз над квадратом сповільнювався. По-перше його легше зловити. По-друге собака такі диски ловить в стрибку, а це додаткові бали.

Кидки на точність це не тільки кидки, а це і повернення. Чим швидше собака повернеться тим швидше ми зможемо зробити наступний кидок. Хто бачив наші виступи, той розуміє, які в нас проблеми в цій дисципліні

Собака, яка вернулась і починає з вами перетягуватись диском це також погано. Замість того, щоб робити кидок ви з ним боретесь. Тому не привчайте його до того, що диском можна тягатись. В ідеальному випадку він має класти його вам в руки і йти на наступне коло.

А тепер про дуже популярну помилку. Це не ОКД і не Обідіанс. Тут не треба, щоб собака принесла диск, сіла перед вами, подивилась вам в очі, а ви повільно взяли в руки диск. Тут все на час. Вона має віддати його не зупиняючись.

Для чого взагалі потрібен обхід? По перше ви точно знаєте звідки буде бігти собака. А це вам дає змогу чітко порахувати коли і як кидати диски. По друге це то саме місце повернення. Вам достатньо підставити руку. Тільки не починайте крутити собаку навколо себе, йому потім з головокружіння важко бігти прямо і ловити.

Вчиться віддача диску і обхід просто. Варто почати з м’яча і клікера. Просити собаку принести вам м’яч. Коли він опиняється у вас в руці робите клік. Наступний етап — підставляєте руку і робите клік тільки тоді коли м’яч буде у вас в руці.
Обхід — проводите перед кидком диском або за собою. Можна почати з їди. Потім починаєте комбінувати команди “дай” і “обійди”. В результаті заміняєте на чисто команду “обійди”. При цьому руку варто тримати на такі висоті, щоб йому не треба було до вас тягнутись. В подальшому всі кидки робляться тільки тоді, коли собака вас обійшла.
Варто ще розповісти про то, як робиться посил собаки наперед. Він необхідний, тому що диск летить швидше, аніж собака. Для цього треба робити обманний кидок диском. Після якого обов’язково має бути справжній. В противному випадку собака перестане вірити.

Ну напевне це все на цю тему. Дальше я розповім про Кидки на дальність.

Запись Дог-Фрізбі: кидки на точність впервые появилась Недома.

Почнемо з того, що дог-фрізбі це командний вид спорту. Весь результат залежить від вашої спрацьованості і від вашого взаємопорозуміння. Ваш парнер читає вас і ваш настрій. Він помічає кожен ваш мікро рух. Якщо ви не згідні з цим то далі можете не читати.

Перше правило, яке я вам дам — хендлер має завжди бути послідовним. Собака повинна вас чітко розуміти. Він повинен знати коли він зробив добре, а коли погано. Його заплутують моменти, коли він зробив помилку а ви усміхаєтесь йому бо це кумедно. Не варто собаку наказувати за погано зроблену роботу, ви можете тим самим відбити бажання. Хваліть за самі кращі моменти і собака буде намагатись їх повторити.

Поганою звичкою є давати кидати диск великій кількості різних людей. Різні люди мають різні навики і підходи, кидають на різні відстані і по різному подають. Собаці буде дуже важко вивчити багато стилів. Якщо всетаки є потреба, як до прикладу в нас з дружиною, то привчіться це робити в одному стилі.

В ніякому випаду не давайте собаці вибирати куди бігти. В результаті можете отримати ситуацію, коли він побіжить в бік від поля і буде очікувати подачу. Привчіть, що ви будете кидати туди куди ви зараз дивитесь. Це робиться дуже просто.

На стоячу собаку не можна кидати також. По перше це небезпечно для зубів. По друге замість 50 метрів він побіжить вам на 10 і буде чекати. І вам буде дуже важко привчити бігти дальше.

Важливим моментом є подача диску. Диск який подається зверху над собакою майже завжди губиться. Їм важко при бігу контролювати що зверху. Зате чудесно працює подача збоку. Але візьміть до уваги, що це має бути завжди та сама сторона.

Варто звернути також увагу на себе і свій стан. Ми це не сховаємо ніяк. Вони роблять все, що робимо ми. Вони дублють наш настрій і відношення. Треба бути активним і запалювати собаку. Вас має просто розпирати він енергії. Ви не в настрої — ідіть додому.

Є смисл перетворити диск із просто іграшки в супер бажану іграшку. Не давайте можливість собаці вдома бавитись з ним. Ховайте його і діставайте тільки на тренуванні. Можете бавитись з іншими собаками, але так щоб ваша це бачила. Це піднімить вартість диску в його очах. Добавить жадності і віддачі.

Зверніть увагу, що є різні собаки. Хтось мотивується грою, а хтось їжею. Не варто заставляти робити то, що йому не цікаво. Багато хто рекомендує кормити собаку смачним після кожного успішного кидка. А от мій до прикладу випльовує, йому часто навіть не цікаві легені, якщо мова йде про диск.

Тренування завжди завершується до того, як собака втратила інтерес. В ідеальному випадку це мають бути серії такою ж тривалістю і кількістю, як і на змаганнях. Йому легше буде контролювати навантаження.
В ідеальному випадку тренування мають проводитись на промаркованому полі. Якщо це важко зробити то просто поставити собі помітки у вигляді бутилок чи речей, щоб бачити ціль.

Саме краще тренування проводити після того,як собака сходила в туалет. Якщо під час тренування собака плюнула диск і побігла в туалет то підніміть його і сховайте. Він повинен знати, що диск може бути втрачений. Будь яке відволікання собаки має присікатись таким чином.

Саме краще розділити тренування щоденні для забави і тижневі на результат. Щоденні можна проводити диском, який любить собака. Тиждневі об’овязково диском, з яким будете виступати. Місяць перед змаганнями тільки останнім.

Тренування з м’ячем замість диску це також тренування. Собака вчиться швидко піднімати і правильно приносити. Вчіть собаку класти м’яч прямо вам в руку. Дуже корисне вміння в дог-фрізбі.

Тренування у вітер проводити добре і треба. Ще не було жодного разу, щоб на чемпіонаті була гарна погода. Хіба зранку поки ще ніхто не виступає або ввечері, коли вже всі виступили.

Маленький фокус. Диск за вітром летить далеко, але його притискає до землі. Тому за вітром треба кидати вище. Проти вітру навпаки диск піднімає, тому його треба кидати максимально рівно. Боковий вітер компенсується дугою. В любому випадку дуга — універсальний прийом.

Можна займатись тільки на сухій траві. Асфальт і збита земля травмують суглоби і пушечки лап. У випадку поганої погоди, та і просто у своє задоволення, добре тренуватись по принципу людина — людина. Спочатку на малих відстанях, потім поступово розділятись. Якщо ви кидаєте диск вірно, то ваш партнер не повинен робити більше одного кроку, щоб його зловити.

В наступній статті, я розповім як правильно підходити до кидків на точність.

Запись Думки на тему Дог-Фрізбі впервые появилась Недома.

По перше паливо в них дорожче. На дизелі виходило десь 4-5 грн на літрі. Кажуть, що на ньому розхід менший. Особисто не перевіряв і вирішив перед самим кордоном залити повний бак.

По друге в них інші обмеження швидкості руху. В місті 50 км/год, а в ночі 55 км/год. За містом 90 км/год. І автобан 140 км/год. Це цифри по пам’яті, можу помилятись. Нам казали, що штрафи дуже великі, тому ніхто не порушує. В реальності всі нас обганяли і дивись як на дибілів.

Про знаки. Ознаковано все. Коли починається головна і коли вона закінчується. Всі повороти. Навіть знак “Обережно олені” також через 300м мав знак про своє закінчення. А ще я звернув увагу, що в них населений пункт починається не як в нас з таблички з назвою, а з знаку 5.23.2 “Початок населеного пункту”. Я припускаю, що обмеження швидкості також починається з цього знаку також.

Знайти великі міста можна і по знаках, але я всетаки рекомендую користуватись навігатором. Заходите на першу заправку, яку бачите і купуєте карточку місцевого оператора. Ми брали “Хея”. Зразу замовляєте пакет інтернету і маєте всю дорогу обновлений навігатор.

Сам Краків явно створений для людей, а не для машин. Паркінг там дорогий і ціна за годину весь час збільшується. Тобто взяти три години дорожче ніж три рази вийти і взяти на годину. Зате в ночі паркуватись можна безкоштовно. Паркомати до речі бачив на всіх вулицях, де ми їздили. А місця під машину чітку визначене. Один раз ми залишили машину на платному підземному паркінгу біля Вавеля і заплатили приблизно 300 грн. Але це крита стоянка, вона дорога.
Зате міський транспорт класний і є всюди, хоча також не дешевий. Якщо не помиляюсь то білет на 20 хв коштував десь 15 грн з людини. Так що сміло залишайте машину десь подальше від центру і пересідайте на міський транспорт, це пошкодуєте. Тільки не забудьте купити білет.

Автобан просто бомба. Їдеш 140 км/год, а таке відчуття, що 90 км/год. Но і там бувають пробки. Це коли дуже багато машин, що ти не можеш пристроїтись чи обігнати. І всі при цьому рахують 110 км/год.

Що варто подивитись? Ну про архітектуру всі знають. А я особисто рекомендую музеї. Для мене це було приємна несподіванка. Ціна білету в районі 200 грн, але це того варте. Рекомендую завчасно зайти на сайт музею і глянути коли наступний захід. багато (а може і більшість) музеїв мають екскурсії на англійській, іспанській, франфузькій і російських мовах. Особливо сподобалось в підземеллі і в копальнях солі в Велічці.

До речі про Велічку. Це дуже класне місце. Екскурсія триває 2 години в соляній шахті. Вхід тільки з екскурсоводом. Здивувало, що крім експонатів, огляду самих шахт там в низу на глибині є кафе, магазин, дуже велика капличка, конференц зал і навіть місце, де ловить телефон. І це все на глубині 300 метрів під бемлею. Останнє за рахунок ретранслятора.

П.С. Фотографував мало, було дуже холодно. Всі фотографії з поїздки в Краків тут

Запись Коротко про поїздку до Кракова впервые появилась Недома.

12 квітня відбудеться Чемпіотан України з Дог-фрізбі. Подія відбудеться в тренирочному комплекті Укртранс. Будуть приставлені дисципліни: фрістайл, кидки на дальність, кидки на точність, роли на дальність і ролди на точність.

Деталі на сайті http://dog-frisbee.com/

Запись Чемпіонат України з Дог-фрізбі впервые появилась Недома.

Варто почати з того, що Renaul Lodgy хоча і вміська машина, але при розкладеному третьому ряді сидінь багажник зменшується до дуже малих розмірів. Якщо в двох словах, то в такі моменти туди легко входить тільки міський рюкзак. А треба було помісти 5 людей з речима і 2 собаки Був звісно варіант взяти автомобільний бокс на кришу, але ціна в більше ніж 400 грн за оренду мене не приваблює. Я вирішив, що пробуємо пакуватись, як є. А якщо вже не поміститься то поїдемо за боксом.

В результаті зробили наступним чином. Один повний рюкзак, казанок і кілька спальних мішків запхали на місце для них пасажирів третього ряду. Вийшло продовження дивану 3го рядую. Зверху постилили накидку для собак, щоб захистити салон і самих собак. Останні мали втішитись, так як місця в них збільшилось.
Дальше всі дрібні речі, починаючи від сірників і закінчуючи трекінговими палками було розпихано в осі вільні дірки. Було використано кишені в дверях, простір під сидінням, ніші. Каремати, великі рюкзаки запхали в багажник. При цьому Даша тримала речі з салону, а я намагався закрити кришку. Потім речі чуток проштовхувались в низ і зверху набивалось ще пачкою речей.

Перший пункт, а по плану і останній — Скелі Довбуша. Ну варто сказати, що по неуважності замість кординат [49°02′35″, 23°40′58″] ми в навігатор ввели [49.0235, 23.4058], що позволило нам зробити додаткові 120 км. В момент коли приємний жіночий голос нам сказав “Ви прибули в пункт призначення” ми були глибоко в якомусь селі. При чому цьому кут був такий, що машина навіть не думала триматись на ручний тормоз. Прийшлось вертатись назад.

Зразу скажу, що дорога туди дуже погана. Відрізок після болехова жахливий. Мені здається, що тільки раз нам вдалось перейти на 3тю передачу і то не надовго. Більшість часу їхати на першій і другій. Багато приходилось обїзжати по обочені. Підйом на саму самі скелі хоч і не мав асфальту але був рівний.

Попали нарешті на місце. Людей багато. Коней і гавна ще більше. За 10 хв кілька раз нам пропонували прокатись чи сфотографуватись. Палаток також багато, нема де стати. Прямо так і відчувається, що всі зїхались сюди на День Незалежності. Зустрілись з друзями, які нас тут чекали. Буквально привітались і вирішили валити десь ночувати.

Нам підказали, що є поляна чуток нижче прямо біля водопаду. Для нас це ідеальний варіант, так як в нас собаки, а ще треба варити їсти. З дровами впринципі там тоже не особливо напряг. Спочатку пробували купити в місцевих, але нас успішно послали. Доречі там місцеві не особливо привітні.

Місце дійсно класне. Якщо незважати на компанію справа, яка включила музику з машини то там досить таки спокійно. Машини з туристами ввечері вже не їздять. Вода як я сказав є. Магазин тоже під боком.

Доречі погнув свої нові кілки. Шкода.

Зранку після сніданку вирішили їхати на річку Стрий. Юля швидко проклала маршрут через навігатор. Цього разу два рази перевірили. Насправді конкретного маршруту не було, але було бажання рухатись дальше. Ми просто вибрали точку, де чисто теоритично можна було вийхати на річку.

Вот таке вот чудо зустріли на заправці в Стрию. Цікаво дивитись, як люди на машині за 70,000$ заправляються на безплатній заправці. Якщо чесно не було ніяких емоцій до самої машини. Но колись таку собі прикуплю точно.

Короче вийхали ми на якусь дорогу в польову дорогу. Там якби з кимось зустрівся, про щоб провустити задом прийшло би їхати дуже багато. Зато пуста дорога і непоганий шанс дати можливість дружині поїздити за рулем. Доречі прав вона не має і це її приблизно шостий раз на кермом. Но вона в мене молодесь, я її дуже швидко обучив азам.
Доречі Lodgy має досить таки непоганий кліренс, як для машини її класу. Мені здається, що інженерів рено довго катали по наших дорогах перед тим як посадити на креслення.

І тут ще одна несподіванка. Я коли купляв машину то мені ділер сказав, що вони продали аж 20 Lodgy на Львівську область. Тому для мене зустріти хоч одну таку машину, як моя у Львові це свято (було, що 2 за день бачив ). А тут на іншому березі річки такий брат.

з

Ще десь на половині дороги ми прийняли рішення поїхати на “Прийму”. Це скальний комплект на околиці Миколаєва. Я був приємно здивований, але в моєму рідному місті появились мітки маршруту. Зразу скажу що до нього ми не добрались. Зато попали до каплички в формі писанки в Миколаєві.

Вже темніло. На Прийму ми не встигали і треба було шукати місце під ночівлю. Рядом було досить таки любиме моїми батьками місце в селі Тротянець. Єдина проблема, що коли ми були минулого разу то комарів там було просто нереально багато. Плюс до того прийшлось купляти дрова. В ночі не хотілось лазити і шукати по лісі.

Місце дуже красиве. Але я переживав, як я зранку буду по росі виїзжати вгору. За рулем я недаво. Машину зраю ще не досконало. Резити тоже думаю від ділера не сама ідеальна. Але нашастя чуток тримаючись задницею за крісло машина пішла як треба.

Доречі після цього в мене в машині їхали 7 людей і 2 собаки. Плюс до того речі. Відчуття….ну я декілька зар перевіряв чи в мене часом не затянутий ручний тормоз. Машині було важко, але вона справлялась.

В результаті:
Проїхали: 300км
Спалили: 25л
Чуток поцарапали лак машини об кущі
Зві приїхали змучені і щасливі

P.S. Всі фотографії тут

Запись Перша спроба автотуризму впервые появилась Недома.

Запись Цікавий спосіб, як спасти лодку впервые появилась Недома.

Запись Непогане відео про роботу з картою впервые появилась Недома.

Коли: 2-3 травня 2015

Місце проведення: Кінологічний спортивно-тренувальний комплекс «Укртранс», Київ

Вартість: http://dog-frisbee.com/tournaments/vkdf-2015/pay

Судити будуть:

• Екатерина Лемасова (Москва). Судья 2 категории USDDN.
• Валентина Кушниренко (Кривой Рог). Судья 2 категории USDDN.
• Погожина Екатерина (Москва)

Дисципліни:

• Фрізби-фрістайл.
• «Ролли» наточність.
• «Ролли» надальність.
• Кидки на точність — Міни.
• Кидки наточність — Максі.
• Кидки на дальність (чоловіки).
• Кидки надальність (жінки).

Детально тут

Запись Всеукраїнський кубок з Дог-фрізбі 2015 впервые появилась Недома.