Дог-Фрізбі: кидки на точність
Прийшов час рухатись дальше. Якщо я в попередньому пості робив головну ставку на стосунки між собакою і людиною, то сьогодні буду розповідати про стратегію.
По правилах в нас є півтори хвилини. За цей час ми маємо зробити максимальну кількість своїх кидків, з який зарахується тільки 5 кращих. То для чого спішити? Ну дивіться, півтора хвилини це 90 секунд. Це по 18 секунд на кидок. Попробуйте зараз порахувати до 18. Багато? давайте ще докинемо 2 кидка в нашу формулу для надійності. Отримуємо 13 секунд. А тепер, ще візьмемо до уваги, що після останього кидка нам не важливо чи собака швидко принесе диск. Навіть якщо б в нас була хвилина, то всерівно того часу достатньо.
Я веду до того, що більшість помилок робиться коли ви спішите. Для чого робити 10 кидків, якщо вони будуть всі в різні сторони?
Я доречі між кидками встигаю навіть диск витирати.
Перед тим, як приступати до дисципліни продумайте все. Який смисл гнатись за самими багатими квадратами і при цьому ризикувати. Подумайте, що будуть робити ваші конкуренти. Часто є смисл понизити планку і виконати всі кидки. Пробуйте кидати на лінії останнього і перед останнього квадрату.
Подивіться на вітер. Вам треба вирішити, будете ви кидати прямо чи по дузі. Доречі, я вже казав, що диск по дузі легше ловити. Подумайте на тему диску.
За центр треба боротись. Тут навіть нема з чим спорити. Це бонус,який ми отримуємо не прикладаючи багато зусиль. Розповім маленький фокус. Якщо у вас диск тягне в сторону то не намагайтесь виправитись, просто зробить потрібну кількість кроків в протилежну сторону. Це дасть можливість кидати і при цьому не “збивати руку”.
Золоте правило дог-фрізбі: завжди дивіться в точку куди будете кидати. По перше це підкаже собаці куди бігти. По друге ми вірно оцінимо відстань і силу.
Якщо ви хочете допомогти собаці — намагайтесь диски підвішувати над потрібним квадратом. Для цього його треба максимально закрутити. А кидати треба з такою силою, щоб він якраз над квадратом сповільнювався. По-перше його легше зловити. По-друге собака такі диски ловить в стрибку, а це додаткові бали.
Кидки на точність це не тільки кидки, а це і повернення. Чим швидше собака повернеться тим швидше ми зможемо зробити наступний кидок. Хто бачив наші виступи, той розуміє, які в нас проблеми в цій дисципліні 🙂
Собака, яка вернулась і починає з вами перетягуватись диском це також погано. Замість того, щоб робити кидок ви з ним боретесь. Тому не привчайте його до того, що диском можна тягатись. В ідеальному випадку він має класти його вам в руки і йти на наступне коло.
А тепер про дуже популярну помилку. Це не ОКД і не Обідіанс. Тут не треба, щоб собака принесла диск, сіла перед вами, подивилась вам в очі, а ви повільно взяли в руки диск. Тут все на час. Вона має віддати його не зупиняючись.
Для чого взагалі потрібен обхід? По перше ви точно знаєте звідки буде бігти собака. А це вам дає змогу чітко порахувати коли і як кидати диски. По друге це то саме місце повернення. Вам достатньо підставити руку. Тільки не починайте крутити собаку навколо себе, йому потім з головокружіння важко бігти прямо і ловити.
Вчиться віддача диску і обхід просто. Варто почати з м’яча і клікера. Просити собаку принести вам м’яч. Коли він опиняється у вас в руці робите клік. Наступний етап — підставляєте руку і робите клік тільки тоді коли м’яч буде у вас в руці.
Обхід — проводите перед кидком диском або за собою. Можна почати з їди. Потім починаєте комбінувати команди “дай” і “обійди”. В результаті заміняєте на чисто команду “обійди”. При цьому руку варто тримати на такі висоті, щоб йому не треба було до вас тягнутись. В подальшому всі кидки робляться тільки тоді, коли собака вас обійшла.
Варто ще розповісти про то, як робиться посил собаки наперед. Він необхідний, тому що диск летить швидше, аніж собака. Для цього треба робити обманний кидок диском. Після якого обов’язково має бути справжній. В противному випадку собака перестане вірити.
Ну напевне це все на цю тему. Дальше я розповім про Кидки на дальність.
