Лижні курорти України — Буковель

DieselDraft

Адміністратор сайту

You may also like...

1 Response

  1. nils:

    Два тижня тому катались в Буковелі. Окреме дякую Ромі і Ленці за абонимети зі знижкою 😉
    В загальному враження досить не погарі, але давайте про все по порядку.

    До Буковеля добирались автобусом. На скільки я зрозумів є автобус нерегулярних перевезень, який відправляється 1-2 рази на тиждень до Буковеля. Привозить, стоїть чекає пів дня, а потім, стомлених але задоволених лижників відвозить в рідні краї.
    Дорогу туди майже не відчув. Відправлення — 3 ночі. Прибуття — 8 ранку. Тільки виїхали зі Львова як я відразу відрубався і проспав так всю дорогу. За 5 хв до прибуття розбудили.

    Перше що я побачив — тьма народу, мурашник. Більшість відразу ринула до касс за абониментами. Інша частина, що приїздила без власного обладнання — в прокат. І тільки дехто лишився в автобусі (або вийшли назовні, як ми) та попивали теплий чай або каву.

    Дочекавшись поки трохи розсосеться пішли і ми в прокат. Там все як описав Дізель. Паспорт — гроші — на вихід. Єдине що порадувало так це те, що декому не довелося платити за шолом, дали безплатно. Про категорії обладнання теж все вірно написано. Я потім навіть дещо пошкодував що взяв Б категорію. Лего можна було брати Ц, тільки переплатив 25 грн.

    Підйомники. Що тут сказати, комфортно. Сидиш собі, роздивляєшся краєвиди, дихаєш свіжим гірським повітрям — все як треба. Одна біда: щоб сісти на той підйомник треба хвилин 15 простояти в черзі, повільно пропихуючись до посадки. Народу, повторюсь, просто вагон.

    Так як я ще зовсім початківець, то мені до заднього місця на більшість сервісів які пропонує Буковель. Дайде гору нормальну і все, я поїхав! Тому на багато речей я напевно просто не зважав. Викатав всі підйоми (їх було 13). Більше мені і не треба було, так як на останньому спуску ледве гальмував, на стільки стомилися ноги від непривички. Декілька разів гепнувся. Але дозу адреналіну в крові отримав.

    Стосовно снігу. Снігу, яким більшість з нас звикла його бачити (мьягкий та пухнастий) там нема. Сніг втрамбований, штучний, ширшавий як коврик і якийсь неприємний як на мене. Місцями траплялись ділянки з льодом. Це справжній кошмар… Але як каже моя Моська «вскрізь треба вміти кататись, на будь яких трасах, в тому числі і на таких ….». Згідний. Відкатались без травм і пригод.

    Про ціни правельно говорилось. Дорого. Просто дорого, тут і говорити нема прощо (пляшка спрайта 22 грн, як вам?).

    Дорога назад видалась трохи важчою. Доречі, якщо хтось збиреться їхати автобусом, раджу придбати такі мьякі підголовники у вигляді підкови, або принаймні подушечку. Не знаю чому, але піля поїздки відчуваю дискомфорт в області шиї. Варіант перший — потянув коли впав, варіант другий — протянуло холодним повітрям, варіант третій — защимив нерв коли спав, зкрючившись в автобусі. Так що думайте самі…

    Епілог так би мовити 🙂
    Враження від поїздки позитивні. Купуйте абонименти завчасно і можна їхати. В загальному було витрачено близько 350-400 грн. (дорога, прокат обладнання, абонимети).

    Усім приємних сппусків!

Добавить комментарий

Войти с помощью: 

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *