Подорож до о.Гран Канарія: враження, ЧаПи, фотозвіт
«дивовижна, захоплююча, контрастна, вражаюча, часом виснажлива, та все ж така незабутня подорож»
«Gran Canaria — це світ в мініатюрі. Кожен побачить тут частинку світу: хтось Грецію — в затишних білих будиночках і вузеньких вуличках, які в'ються вздовж скель, хтось каньйони Америки — різкі і небезпечні, з чубчиками кактусів то там, то тут, хтось пустелю Африки — дюни з розжареним піском… соснові ліси і ще багато цікавого, вражень не перерахувати… тут все по-іншому і це
захоплює!»
«моє найважливіше враження — супер кльові кактуси, мега створіння природи))) вони мене пруть і сняться до сих пір… а ще трошки пальми з бананчиками))) а ще канарська(іспанська) поліція… я таких сексуальних поліціантів ще не бачила»
«незабутні враження від неймовірної пригоди, які будуть ще довго усвідомлюватися і переварюватися. Впевнений на 100%… Хочу ще! Якби не фотки — не повірив би досі, що там був, вважав би, що це мені наснилося»
«як я хочу назад… те відчуття, коли ти далеко, далеко від всього, від турбот, роботи, проблем… я нині перший день на роботі і другий в Києві, і мене чомусь то вбиває… хочеться знові відчути волю, волю від всього, телефону, відчуття часу, відчутя обов'язків… ой… було прекрасно… а ще класно було, як починався ранок, одягала спросоння купальник і в басейн, вийшовши з якого мене чекав Віталік з свіжозвареною кавою)))) оце мега круто»
«Гран Канарія — наче зовсім інший світ, зі своїми горами, рослинністю і культурою. Тут відчувається справжній незабутній і непідробний смак подорожей»
Ось приблизно із такими думками ми й повернулися в Україну. Знову будні, знову за роботу, а може… ну її і гайда на Канари!!!
Як отримати туристичну шенген-візу до Іспанії?
Думаю, багато хто вже мав справу з візами, або хоча б чув щось про шенген і пам'ятає, де вдома лежить закордонний паспорт)) А тепер серйозно, насправді візу отримати нескладно і не мало б бути з цим проблем, за однієї архіважливої умови — правильно сформований пакет документів, який подається у візовий центр, у Львові він на вул.Братів Міхновських, 1. Починати варто з авіаквитків, причому моніторити сайт за декілька місяців до запланованої відпустки, тому що ціни постійно міняються і бажано звісно зловити момент, коли вони найдешевші. Ааа, про квитки написав, а про перевізника ще ні слова, летимо з лоукост а/к Ryanair. Так як це лоукост а/к, є деякі нюанси щодо ручної поклажі, відміни бронювання і чек ін-у квитків, про це тут і на офсайті детальніше. Весь перелік документів на візу тут. Зі страхівкою, фотками, дозволом на обробку персональних даних і заповненням анкети (як заповнювати — тут) труднощів не повинно бути. Тепер найважливіше — забронювати житло, купити квитки і подбати про фінансове забезпечення. Ми фінзабезпечення робили по-різному, головне, щоб сума була відповідна: хтось робив обмінку, хтось ксерокс іменної картки (можна як дебетної, так і кредитки) з чеком з банкомату. Крім цього, ще потрібна довідка з роботи про збереження робочого місця на час подорожі, фрілансерам — не потрібно.
Як добратися до пункту призначення?
Львів — Жешув — Жирона — Барселона — Гран Канарія — Барселона — Жирона — Краків — Перемишль — Львів. Ось такий дооооовгий маршрут нашої подорожі. З України, на жаль, райянейр не літає, тому потрібно летіти з Польщі. В нашому випадку — з Жешува. Зі Львова виїхали 9го о 6й ранку, інші рейси не підходили по часу, а потягом — дорожче, о 10й по місцевому вже були в Жешуві, до речі, невеличне охайне і приємне містечко. До аеропорту їздять маршрутки, називаються L, відправляються від зупинки біля залізничного вокзалу (Dworzec PKP), ось розклад. Майже опівночі вже були в аеропорту Жирони (Aeroport de Girona-Costa Brava), поруч з терміналом є автостанція, а о 0.15 останній рейс до Барселони, дають стільки автобусів, аби забрати всіх пасажирів, тому тут без проблем. Весь графік до Барселони і зворотньо до Жирони тут. Близько 2ї ночі були вже в Барселоні, прибуття на а/в Estaci? del Nord, знаходиться в центрі міста поруч з тріумфальною аркою. Виліт на Гран Канарію з аеропорту Ель Прат (Aeroport de Barcelona-El Prat), добиралися громадським транспортом, власне, тут варіантів вистачає — або автобусом, або електричкою. 10го надвечір ми вже заселялися в свої апартаменти на острові. Назад вже більш-менш зрозуміло: до Жирони — автобусом з а/в Estaci? del Nord. З Кракова є прямий потяг до Львова, правда, він дорого коштує, і є тільки один рейс зранку, тому дешевше нам вийшло потягом до Перемишля. Поруч з/д вокзалу в Перемишлі є автостанція, звідки ми якраз встигли на останній рейс, орієнтовно половина 8ї, до Львова.
Який клімат на острові?
На острові дуже приємний клімат, немає нестерпної жахливої спеки, а дощі взагалі рідкість (частіше буває в північній частині) і постійно дує приємний вітерець. Ввечері звичайно прохолодніше, тому якась легка кофтина чи сорочка з довгим рукавом не буде зайвою.
Як і де харчуватися?
Харчувалися в основному вдома, самі готували, а в апартаметах є все для цього необхідне: тостер, мікрохвильовка, електроплитка, посуд. Продуктами закуплялися в Alcampo — аналог нашого Ашану і в Mercadona, щось на кшталт нашого Сільпо. Здивувало, що ціни мало відрізняються від наших: щось є дешевше, щось трохи дорожче. При розрахунку карткою в більшості випадків просили показати паспорт або інший документ. А як десь на ескурсії їздили, то брали перекус з собою або шукали макдональдс. Харчуватися в кафешках чи ресторанах — ось що справді дорого, заїхали хіба раз в рибний ресторанчик в містечку Sardina на півночі острова, смачно було, свіжовиловлена рибка, креветки, устриці, смакота одним словом, але й відповідно коштує — на 100 євро посиділи.
Який ренткар обрати?
Фірм, які пропонують авто в оренду, дуже багато, деякі мають свої точки в аеропортах. Ми замовляли онлайн Сітроен С3 або аналог в Plus Car за місяць до поїздки, номер картки при бронюванні не вказувався. В аеропорту дочекались менеджерів з плюскару, відвели нас на стоянку, заповнили договір, записали двох водіїв, до наших прав зауважень не було на щастя, на місці одразу й оплатили. Замість Сітроена отримали Фольцваген Поло 1.4, майже новий, 30 тисяч пробігу всього. Дуже задоволені, нас 5 тушок з ручною поклажею і продуктами ганяли по місцевих автобанах і 120, і 150 без проблем. За 8 днів спалили бак бензину і приємно були здивовані мізерною витратою палива нашої Жозефіни (так, ми дали їй ім'я!!!). Накатали близько 700 км. Брали машину в аеропорту, там на стоянці і залишили, як нам говорили під час підписання контракту, з тією кількістю бензину в баку, яка було при отриманні (1/4 бака), ключі в спеціальний зелений ящик. Депозит не блокувався. За 8 днів заплатили 79.40 євро всього. Об'їздили весь острів. З платними парковками під шлагбаумами розібралися тільки на 5 день, тому обходилися безкоштовними паркінгами або платними на узбіччях. П.С.Якщо побачите там темно-сіре Поло з трішки погнутим переднім бампером — то наш)).
Де і як розважитися? Що обов'язково треба побачити?
Ось чого-чого, а розваг там вистачає з лишком, на будь-який смак і колір. Водні, повітряні, наземні, екстремальні і не дуже, куча турів по острову… А ми скромно обмежилися аквапарком і зоопарком в Маспаломасі, ось і ось, проте задоволення отримали вдосталь, всього по акції за 2 парки заплатили 46 євро. Об'їздили майже весь острів, містечко Firgas славиться свою мінеральною водою, а на Paseo de Gran Canaria є каскадний водоспад, макети і викладені плиткою герби всіх островів. Містечко Arucas — столиця рому, також відоме церквою San Juan Bautista, релігійною столицею називають містечко Teror зі своєю базилікою Nuestra Se?ora del Pino. Ще ж офіційна слолиця Гран Канарії — Лас Пальмас з одним із найбільших портів у світі. Ну і бути на острові, і не побачити справжні піщані дюни в Маспаломасі, не побувати на Roque Nublo, кам'яна 80-ти метрова брила на висоті 1800 метрів, якій, як кажуть, поклонялися аборигени гуанчі, і звідки відкривається захоплююча панорама Гран Канарії і вулкану на сусідньому Тенеріфе — ні, це нереально кльово!!!
Скільки це коштує?
Переліт в дві сторони обійшовся нам в середньому 1727 грн/чол, віза+збори 580 грн/чол, ці витрати ще до виїзду, а на острові найвагоміші витрати такі: проживання нам обійшлося в 353 євро загалом за 7 ночей, 5 осіб, оренда машини — 80 євро загалом, продукти харчування — на 220 євро, аква/зоопарк — 46 євро/чол, бензин — 78 євро.
Допоміжні ресурси
Російськомовні Форум Вінського, форум Гран Канарії, ось англомовний досить інформативний сайт, ще ось мапи острова і міст.
А тепер — фотки!!!
Жешув приємно вразив нас своєю чистотою, а то навіть і педантичністю, якщо про місто взагалі доречно так говорити, але, тим не менше, екскурсія сподобалася, побували і в новій, і в старій частині міста, де на їхній площі Ринок насолоджувалися місцевим пивом — саме те, що треба в спекотний день))
5.00 ранку. Барселонський метрополітен. Ми тут сьогодні перші пасажири. Тут тепло і безпечно. Не те, що було ззовні ще кілька годин тому. По місту бігають щурі, на Рамблі тусуються «нічні метелики» і торгаші пивом і дечим менш дозволеним. При чому, вони всі явно не іспанці, а звідкись з Африки приїхали, шукають кращого життя мабуть… Вночі неподалік площі Каталонії, по черзі дрімаючи, також вперше познайомилися і з місцевою поліцію, чемні і привітні, охайно вдягнуті, до нас абсолютно ніяких претенцій, тільки застерегли слідкувати за речами, бо злодюжок вистачає.
Рамбла зранку — це зовсім інша Рамбла!!!
Ринок Бокерія. Гуляючи Рамблою — його точно не пропустите. Солодощі, хамон, багато хамону, риба, фрукти і фреші, спеції і перці, як-от на фотці.
L'Arc de Triomf — Барселонська тріумфальна арка.
Національний делікатес Іспанії — хамон.
Вид на океан із балкончика наших апартаментів. До пляжу — рукою подати.
Містечко Puerto de Mog?n.
Пляж Amadores — один з нещодавно відкритих на Гран Канарії пляжів.
Захоплюючі і величні гори Гран Канарії, а там далі — сусідній Тенеріфе.
Славнозвісний Roque Nublo.
Релігійна столиця острова — містечко Teror.
Firgas
Візитівка Maspalomas-у — піщані дюни.
Столиця Гран Канарії — Las Palmas.
А в Palmitos Park пощастило потрапити на шоу дельфінів.
І нарешті Краків, центральна частина міста. Пора додому...
8 коментарів
Дуже дякую за інформативний допис про сам острів. Не підкажете, дюни безпечні? На них можна вилазити, з'їжджати? Чи може піском привалити?
щодо ночівлі: а виліт назад з аеропорту Бергамо, я так розумію, щоб зразу до Львова? тоді варто шукати варіанти ночівлі в самому Бергамо, до Мілану далеченько буде.
так, дюни безпечні, але пісок досить гарячий, без взуття нереально ходити. якщо я правильно зрозумів питання, то пісок майже не зсувається, коли сходиш з дюн, вони насправді не є дуже високі і круті, так що не варто переживати за то.